DОТ продовжує відкриту комунікацію з представниками ринку. Сьогодні відбулася чергова зустріч, під час якої обговорили проблемні питання, що впливають на закупівлі речового майна для військовослужбовців.
Раніше DОТ вже оголошував закупівлі окремих товарних позицій за додатковими потребами. Не всі процедури були успішними з першої спроби, однак завдяки відкритому діалогу з виробниками частину позицій вдалося закупити. Водночас залишаються позиції, на які учасники ринку поки не вийшли — зокрема, це вітровологозахисні куртки та штани.
Оскільки потреба Збройних Сил України в цих виробах залишається актуальною, ДОТ ініціював зустріч із представниками виробничих об’єднань, ГАР МОУ, Наглядової ради ДОТ, народними депутатами профільних комітетів та представниками Міністерства оборони України. Учасники обговорили причини, які, на думку виробників, впливають на вартість продукції та формують бар’єри для участі у закупівлях.
З метою прискорення процедур закупівель, мінімізації цінових маніпуляцій і забезпечення своєчасного постачання ЗСУ, ДОТ запропонував кілька варіантів вирішення ситуації.
На цей момент очікуємо узагальнену інформацію у відсотковому вираженні щодо впливу кожної додаткової статті витрат, яка відрізняє закупівлі ДОТ від закупівель інших державних замовників.
Також було погоджено створення робочої групи за участю представників ринку, яка стане постійною платформою для подальшої комунікації. Серед оперативних рішень — отримання пропозицій виробників та їх аналіз щодо технічних специфікацій товарів, а також отримання конкретних пропозицій щодо процесу постачання, маркування та пакування продукції.
На майбутній закупівельний цикл:
- Замовлення незалежної експертизи собівартості продукції, яка проводитиметься у спеціалізованих експертних установах на умовах, передбачених договорами.
- Впровадження прозорого механізму ціноутворення — у випадку подальшої відсутності реальної конкуренції на торгах за окремими позиціями, розглядається можливість застосування моделі формування ціни на основі підтвердженої собівартості з фіксованою маржинальністю.
Такий підхід дозволить досягти балансу інтересів держави та бізнесу: з одного боку — забезпечити контроль за ефективним використанням бюджетних коштів, з іншого — гарантувати національним виробникам передбачувані умови для участі в державному замовленні.
